Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

для певного завдання

  • 1 tell off

    1) відбира́ти ( для певного завдання)
    2) військ. признача́ти
    3) sl. ви́лаяти ( когось)

    English-Ukrainian transcription dictionary > tell off

  • 2 time

    1. n
    1) час

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    3) період часу

    for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

    in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

    for the time being — поки що; до певного часу

    one time and another — іноді, час від часу

    time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника

    4) сезон, пора
    5) година, точний час

    what is the time?, what time is it? — котра година?

    to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)

    to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)

    6) момент, мить

    at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

    some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь

    7) час прибуття (від'їзду)
    8) строк, термін

    in (амер. on) time — у строк, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку

    behind time — пізно, із запізненням

    to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)

    (it is) high time — саме час, давно пора

    the time is up — строк (термін) закінчився

    time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

    9) доба, епоха, ера

    at all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи

    from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

    10) вік

    at his time of life — в його віці, в його роки

    11) період життя
    12) вільний час, дозвілля

    to have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися

    to beguile (to while away) the time — коротати час

    13) робочий час

    to work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день

    14) плата за працю
    15) нагода, сприятливий момент
    16) спорт. інтервал між раундами (бокс); тайм; період; половина гри (футбол)
    17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм
    18) бібл. рік
    19) раз

    every time — щоразу, кожного разу

    at a time — разом, одночасно

    time after time — повторно, тисячу разів

    nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

    two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять

    time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі

    time in — спорт. відновлення гри після взятого часу

    time out — спорт. хвилинна перерва

    time trouble — шах. цейтнот

    to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою

    on time — амер. у розстрочку, на виплат

    to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)

    to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)

    to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

    to talk against time — говорити, щоб виграти час

    in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

    in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

    to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

    time cures all things — час — найкращий лікар

    it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння

    time is money — присл. час — це гроші

    2. v
    1) вибирати час; розраховувати за часом
    2) призначати (визначати) час; приурочувати

    the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

    3) ставити (годинник)
    4) регулювати, установлювати темп
    5) засікати час; хронометрувати
    6) визначати тривалість
    7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)
    8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)
    9) тех. синхронізувати
    * * *
    I [taim] n

    absolute [relative, objective] time — абсолютний час

    space and time — простір, час

    with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

    in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

    time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

    time presses /is short/ — час не терпить

    the unity of time — театр, єдність часу

    2) час (міра тривалості, система відліку)

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

    daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

    machine time — обч. машинний час

    to sell (machine) time — продавати машинний час

    a long [a short] time — тривалий [короткий]час

    it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

    what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє

    all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

    they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

    one time and another — якось; час від часу

    lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

    idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

    time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника

    at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

    at one time — якось, колись [див. 4,;]

    for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

    for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

    in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

    in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить

    to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

    sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

    what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

    4) година, точний час; коли

    to fix /to appoint/ a time — призначити час

    to tell time — aмep. визначати час за годинником

    to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

    to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

    what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

    what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

    some time — у якийсь момент, у якийсь час

    some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

    at times — часом, час від часу

    at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

    at one time — одночасно [див. 3, 1]

    at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

    at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

    between times — іноді, часом

    the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

    in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

    on time = in time — [ порівн. О]

    to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

    in due time — у свій час, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

    behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

    to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

    to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/

    (it is) high time — давно час, самий час

    6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

    at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

    in good time — згодом, із часом

    you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

    to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

    in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

    on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

    once upon a time — давним-давно; колись

    to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

    to have a thin time — див. thin I O

    to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

    to make time — поспішати, квапитися

    to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

    to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

    to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

    to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

    to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

    to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

    it beats my time — aмep. це вище мого розуміння

    time is money — приказ. час - гроші

    II [taim] a

    time advantage — cпopт., перевага у часі

    3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат
    III [taim] v
    1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

    to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

    2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

    to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

    4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати
    5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

    to time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

    6) (to, with) робити в такт

    to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

    7) тex. синхронізувати

    English-Ukrainian dictionary > time

  • 3 евристика

    ЕВРИСТИКА ( від грецьк. ενρίσυω - знаходжу) - термін, яким позначають галузь знання про творчу діяльність, пов'язану з пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння. Поняття "Е." виникло у Стародавній Греції як метод навчання, що його застосовував Сократп. Пізніше Е. почали називати науку, що вивчає творчу діяльність. Її основним завданням є створення моделей пошуку нового розв'язання завдання. Е. становить комплексну галузь знань, що об'єднує ряд розділів філософії, психології, кібернетики, лінгвістики, теорії інформації, наукової організації праці. Центральне місце в ній посідає психологія творчого мислення, яка досліджує механізми розв'язання різних проблемних ситуацій. Евристичні моменти виявляються тоді, коли наявні умови не підказують людині способу розв'язання певного завдання і минулий досвід не містить у собі готової схеми, що могла б бути застосована за даних умов Д. ля виходу з проблемної ситуації створюють нову стратегію діяльності. До Е. входить також дослідження умов формування здібностей людини до творчої інтелектуальної діяльності - евристичного навчання і методів його організації. Значення Е. особливо зростає з прискоренням науково-технічного прогресу, з розширенням кола проблем, які потребують розв'язання. Необхідність таких досліджень спричиняється, зокрема, використанням для розв'язання різних завдань ЕОМ. Розвиток кібернетики зумовив виникнення евристичного програмування (спеціального напряму в моделюванні розумової діяльності засобами електронної техніки), яке застосовується, коли людина може оцінювати результати відповідного процесу, але не може дати точного його опису. З цією метою створюються різновиди евристичних програм, які моделюють розв'язання завдань людиною.

    Філософський енциклопедичний словник > евристика

  • 4 time

    - discussion time час, запланований для обговорення
    - peace time мирний час
    - task time час для виконання певної роботи/ певного завдання
    - time factor фактор часу
    - to buy time тягнути час
    - to extend the time for the submission of amendments продовжити час подання поправок
    - to sell time амер. надавати за плату можливість виступити по радіо/ телебаченню
    - to talk against time
    - against time
    - space and time простір і час

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > time

  • 5 task

    1. n
    1) завдання; задача; справа; урок

    task in hand — а) розпочата робота; б) першорядне завдання

    to give smb. a task — дати комусь завдання

    2) обов'язок
    3) амер. норма (робітника)

    work by (to) task — відрядна праця

    4) мито; податок

    task force — а) військ. тимчасова оперативна (тактична) група; б) амер. спеціальна комісія для вивчення певного питання

    to take smb. to task — дати прочухана комусь

    2. v
    1) давати завдання (роботу)
    2) обтяжувати, перевантажувати
    3) випробовувати; перевіряти

    to task smb.'s power of endurance — випробовувати чиюсь витривалість

    * * *
    I n
    1) задача, завдання; справа; урок, визначена робота почата робота; безпосередня /найближча/ задача

    task and bonus plan — eк. заохочувальна система заробітної плати

    to undertake /to attempt/ a task — братися за якусь задачу /за якусь справу/; to apply oneself to a task приступити до справи

    to do /to fulfil, to perform/ one's task — виконати завдання; обов'язок; icт. урок

    2) aмep. норма ( робітник)

    work by /to/ task — штучна /відрядна/ робота

    3) icт. податок; мито
    ••

    to take smb to task — зробити догану кому-л, дати наганяй комусь;

    II v
    1) ставити задачу; давати роботу або завдання

    to task smb beyond nis strength — звалювати на когось непосильну задачу /роботу/

    2) завантажувати, обтяжити
    3) випробувати, піддавати перевірці (терпіння, витривалість)

    English-Ukrainian dictionary > task

  • 6 pitch

    1. n
    1) смола; вар; пек; дьоготь
    2) бітум
    3) кидок
    5) оберемок, повна лопата (чогось)
    6) партія товару, викинутого на ринок
    7) мор. кільова качка
    8) висота (тону)
    9) рівень, ступінь; інтенсивність
    10) постійне місце (вуличного торговця)
    11) поле, майданчик
    12) схил, нахил; похилість
    13) кут нахилу
    14) геол. падіння
    15) тех. модуль; крок
    16) амер. жарти, приповідки; базікання
    17) похвала; вихваляння
    18) амер., розм. намір, мета, завдання
    2. v
    1) смолити
    2) споруджувати, ставити (намет)
    3) розташовуватися (десь); бути розташованим
    4) кидати, шпурляти; спорт. подавати, посилати (м'яч)
    5) виставляти на продаж
    6) амер. продавати, торгувати
    7) падати; ударитися
    8) мор. відчувати кільову качку
    9) надавати певного забарвлення; підносити; подавати певним чином
    10) муз. давати певний тон
    11) установити на певному рівні; гідно оцінити
    12) мати нахил, знижуватися
    13) протиставляти; нацьковувати (когось)
    14) розповідати байки
    15) амер. хвастати; перебільшувати
    16) розм. подрімати
    17) карт. оголошувати козир
    18) мостити брущаткою
    19) обтісувати (камінь)
    20) тех. зачіпляти (про зубці)
    21) театр. вирушити на гастролі

    pitch in — розм. енергійно братися (за справу)

    pitch into — розм. накидатися, нападати

    pitch on — лаяти, картати

    pitch upon — вибрати, зупинитися на (чомусь)

    to pitch a yarn (a fork) — базікати, теревенити

    to pitch a woo — залицятися; пестити; обнімати

    * * *
    I n
    смола; вар; дьоготь; пек; бітум
    II v III n
    1) кидок; подача, кидок (гольф, крикет, бейсбол); предмет, який кидається, подається ( м'яч); місце удару м'яча об землю; = pitchout
    2) кількість кинутого за один раз, оберемок, повна лопата
    3) партія товару, викинутого на ринок
    4) мop. кільова хитавиця
    5) висота (тону, звуку)

    to go off pitch — фальшивити; ( стандартна) частота камертона

    6) рівень; ступінь; сила; інтенсивність; напруга
    7) верх; вершина; висота

    the pitch of perfection — сама довершеність; висота, з якої яструб кидається на свою жертву

    8) постійне місце (вуличного торговця, жебрака, продавця газет); звичайне місце виступу (вуличного оратора, артиста); = pitchman
    9) cпopт. частина крикетного поля між лініями тих, які подають, того, хто відбиває, та боулера; поле, майданчик
    10) схил, спад, нахил; пологість, похилість; кут нахилу
    11) cпeц. тангаж

    pitch angle — кут тангажа; пітч-кут

    12) коротка, дуже крута ділянка сходження ( альпінізм)
    13) гeoл. падіння ( пласта)
    14) тex. крок (заклепочного шва, гвинтової різі); модуль, пітч
    15) cл. жарти, примовки ( вуличного торговця); базікання; похвала; промова на захист ( чого-небудь); вихваляння; рекламування; розхвалювання ( товару продавцем); рекламне оголошення, реклама (по радіо, телебаченню)
    16) cл. довід; пропозиція
    17) план дій; лінія; підхід
    18) cл. намір, мета, завдання
    19) привал; стоянка; табір; бівуак; вибір місця для табору, стоянки, привалу
    20) cл. стан справ; розклад
    21) карточна гра; оголошення козиря ( карти)
    IV v
    1) вривати, вкопувати, вбивати в землю; споруджувати, встановлювати; ставити ( крикетні ворітця); влаштовуватися ( табором); бути розташованим; ставити; приставляти; сісти, розташуватися; влаштуватися; оселитися; осісти де-небудь
    2) кидати, шпурляти; підкидати; cпopт. кидати, подавати, посилати м'яч (гольф, крикет, бейсбол); закручувати, гнати м'яч ( гольф); подавати м'яч гравцеві з биткою ( бейсбол); грати за або замість того, хто подає ( бейсбол)
    3) виставляти на продаж; cл. продавати ( що-небудь), торгувати ( чим-небудь); продавати з лотка ( на вулиці)
    4) мop. зазнавати кільової хитавиці
    5) падати; ударятися; зариватися; занурюватися; ( upon) вибрати, зупинитися на кому-небудь, чому-небудь; ( upon) випадково натрапити на кого-небудь, що-небудь; ( into) накидатися, нападати на кого-небудь
    6) ( into) накинутися, енергійно взятися за що-небудь
    7) задавати тон, настроювати на який-небудь лад; надавати певного забарвлення; подавати певним чином; мyз. мати, задавати або надавати певної висоти, тону; настроювати; давати основний тон
    8) встановлювати на певному рівні, намічати; оцінювати
    9) мати нахил; ( різко) знижуватися
    10) нацьковувати, протиставляти ( кого-небудь кому-небудь)
    11) cл. розповідати байки, перебільшувати, прибріхувати; хвастатися, "прибріхувати"
    12) здрімнути, подрімати
    13) кapт. оголошувати козир
    15) мостити брущаткою, брукувати; обтісувати ( камінь); споруджувати кам'яну основу; облицьовувати ( каменем)
    16) тex. зачіпляти ( про зубці); з'єднувати
    17) миcт.; cпeц. відправитися на гастролі або в поїздку
    18) cл. влаштувати вечірку
    19) cл. розхвалювати, нав'язувати що-небудь
    20) cл. залицятися

    English-Ukrainian dictionary > pitch

  • 7 task

    n завдання; задача; справа
    - task force
    a) військ. тимчасова оперативна/ тактична група
    - task group робоча група (якогось комітету); група цільового призначення

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > task

  • 8 історія філософії

    ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).
    В. Горський, Я. Стратій

    Філософський енциклопедичний словник > історія філософії

  • 9 методологія

    МЕТОДОЛОГІЯ ( від грецьк. μέυοδοζ - шлях дослідження чи пізнання; λόγοζ - вчення) - 1) Сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. Такою метою в науковому пізнанні є отримання об'єктивного істинного наукового знання або побудова наукової теорії та її логічне обґрунтування, досягнення певного ефекту в експерименті чи спостереженні тощо. Так говорять про М. фізики, про М. біології, про М. пізнання космосу, про М. соціології, М. економічної науки і т.д. Практична діяльність може скеровуватися на створення бажаного матеріального чи ідеального предмета, певної реальності, на потрібну спрямованість об'єктивного процесу, функціювання матеріальної системи або її цілеспрямоване трансформування тощо. В цьому розумінні говорять про М. управління економічними процесами, М. поєднання центральних та регіональних інтересів, М. бюджетного планування, М. ціноутворення тощо. 2) Галузь теоретичних знань і уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів та процедур в процесі наукового пізнання та практичної діяльності. Осмислюючи теоретичний та соціокультурний досвід, М. розробляє загальні принципи створення нових пізнавальних засобів. Основним об'єктом вивчення для М. є продуктивний творчий та дійовий метод, його сутність та сфера функціювання, структура та взаємодія з іншими методами й елементами пізнавального інструментарію, його відповідність характеру досліджуваного об'єкта та зв'язок з пізнавальною метою або цілями практичної діяльності. М. ставить перед собою завдання з'ясувати умови перетворення позитивних наукових знань про дійсність в метод подальшого пізнання цієї діяльності, виявити ефективність та границі продуктивного застосування методу. Особливо важливим принципом М. є обґрунтування положення про метод як систему, про складність і багатостанність змісту методу, який включає в себе знання різних якісних характеристик та багатоманітність рівнів - від принципів філософського значення до безпосередніх наукових знань про конкретний об'єкт. Це зумовлює закономірність розгортання методу в систему в процесі його теоретичного і практичного функціювання. М. розробляє типологію методів В. ідповідно до цього структурується саме методологічне знання. Однією з найбільш розвинених методологічних теорій в наш час є М. науки. Вченням про метод взагалі та філософський метод зокрема виступає філософська М. Філософський метод, розгортаючись в систему, вбирає в себе основний зміст філософського знання. Тому філософська М. в знарядійному відношенні збігається з філософією. Оскільки сфера філософії містить в собі різноманітні філософські системи і течії, то відповідно філософська М. являє собою множинність методологій, де вирізняються якісно своєрідні методологічні системи. Жодна з існуючих філософських М. не може набувати ролі абсолютного пізнавального інструментарію. Кожна з них має сенс і стає продуктивною лише в межах предметної області, окресленої її основоположними принципами. Намагання надати тій або тій М. універсального пізнавального засобу завдає шкоди і науці, і самій методологічній теорії, як це мало місце з діалектико-матеріалістичною М. Тому дослідники в своїх методологічних орієнтаціях дотримуються принципу методологічного плюралізму. М. як систематичне вчення про метод виникла в філософії Нового часу, зокрема в філософії Ф. Бекона та Декарта, для критичного осмислення методів дослідження та пошуків надійних підстав істинності знання. Великий внесок у розвиток філософської М. зробили Спіноза, Ляйбніц, Кант, Гегель, Маркс, Мах, Пуанкаре, Гуссерль, Поппер, Копнін та ін.
    П. Йолон

    Філософський енциклопедичний словник > методологія

  • 10 pitch

    I n
    смола; вар; дьоготь; пек; бітум
    II v III n
    1) кидок; подача, кидок (гольф, крикет, бейсбол); предмет, який кидається, подається ( м'яч); місце удару м'яча об землю; = pitchout
    2) кількість кинутого за один раз, оберемок, повна лопата
    3) партія товару, викинутого на ринок
    4) мop. кільова хитавиця
    5) висота (тону, звуку)

    to go off pitch — фальшивити; ( стандартна) частота камертона

    6) рівень; ступінь; сила; інтенсивність; напруга
    7) верх; вершина; висота

    the pitch of perfection — сама довершеність; висота, з якої яструб кидається на свою жертву

    8) постійне місце (вуличного торговця, жебрака, продавця газет); звичайне місце виступу (вуличного оратора, артиста); = pitchman
    9) cпopт. частина крикетного поля між лініями тих, які подають, того, хто відбиває, та боулера; поле, майданчик
    10) схил, спад, нахил; пологість, похилість; кут нахилу
    11) cпeц. тангаж

    pitch angle — кут тангажа; пітч-кут

    12) коротка, дуже крута ділянка сходження ( альпінізм)
    13) гeoл. падіння ( пласта)
    14) тex. крок (заклепочного шва, гвинтової різі); модуль, пітч
    15) cл. жарти, примовки ( вуличного торговця); базікання; похвала; промова на захист ( чого-небудь); вихваляння; рекламування; розхвалювання ( товару продавцем); рекламне оголошення, реклама (по радіо, телебаченню)
    16) cл. довід; пропозиція
    17) план дій; лінія; підхід
    18) cл. намір, мета, завдання
    19) привал; стоянка; табір; бівуак; вибір місця для табору, стоянки, привалу
    20) cл. стан справ; розклад
    21) карточна гра; оголошення козиря ( карти)
    IV v
    1) вривати, вкопувати, вбивати в землю; споруджувати, встановлювати; ставити ( крикетні ворітця); влаштовуватися ( табором); бути розташованим; ставити; приставляти; сісти, розташуватися; влаштуватися; оселитися; осісти де-небудь
    2) кидати, шпурляти; підкидати; cпopт. кидати, подавати, посилати м'яч (гольф, крикет, бейсбол); закручувати, гнати м'яч ( гольф); подавати м'яч гравцеві з биткою ( бейсбол); грати за або замість того, хто подає ( бейсбол)
    3) виставляти на продаж; cл. продавати ( що-небудь), торгувати ( чим-небудь); продавати з лотка ( на вулиці)
    4) мop. зазнавати кільової хитавиці
    5) падати; ударятися; зариватися; занурюватися; ( upon) вибрати, зупинитися на кому-небудь, чому-небудь; ( upon) випадково натрапити на кого-небудь, що-небудь; ( into) накидатися, нападати на кого-небудь
    6) ( into) накинутися, енергійно взятися за що-небудь
    7) задавати тон, настроювати на який-небудь лад; надавати певного забарвлення; подавати певним чином; мyз. мати, задавати або надавати певної висоти, тону; настроювати; давати основний тон
    8) встановлювати на певному рівні, намічати; оцінювати
    9) мати нахил; ( різко) знижуватися
    10) нацьковувати, протиставляти ( кого-небудь кому-небудь)
    11) cл. розповідати байки, перебільшувати, прибріхувати; хвастатися, "прибріхувати"
    12) здрімнути, подрімати
    13) кapт. оголошувати козир
    15) мостити брущаткою, брукувати; обтісувати ( камінь); споруджувати кам'яну основу; облицьовувати ( каменем)
    16) тex. зачіпляти ( про зубці); з'єднувати
    17) миcт.; cпeц. відправитися на гастролі або в поїздку
    18) cл. влаштувати вечірку
    19) cл. розхвалювати, нав'язувати що-небудь
    20) cл. залицятися

    English-Ukrainian dictionary > pitch

См. также в других словарях:

  • виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… …   Український тлумачний словник

  • загін — I го/ну, ч. 1) Смуга, ділянка поля, пасовища і т. ін. 2) Огороджене місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок і т. ін.; велика загорода. 3) мисл. Ділянка, в якій обкладений звір, або простір між стрілками і загоничами на облаві. II… …   Український тлумачний словник

  • радіокомплекс — у, ч. 1) Сукупність, комплекс радіотехнічних пристроїв для виконання певного завдання. 2) Система радіоприймальних і звукозаписувальних пристроїв для побутового використання …   Український тлумачний словник

  • змобілізувати — у/ю, у/єш, док., перех., рідко. Привести кого небудь до активного стану для виконання певного завдання …   Український тлумачний словник

  • літако-виліт — льоту, ч. Виліт літака для виконання певного завдання. || Одиниця обчислення транспортної роботи, яку виконує літак за один виліт …   Український тлумачний словник

  • маніпуляція — ї, ж. 1) Виконувана руками складна дія, що зазвичай вимагає вправності, вміння тощо. 2) Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання. 3) перен., розм. Те саме, що махінація; шахрайство …   Український тлумачний словник

  • особливий — а, е. 1) Який чимось вирізняється з поміж інших, не такий, як інші, не схожий на інші; незвичайний, винятковий. || Характерний лише для певного предмета, явища, певної особи і т. ін.; своєрідний, специфічний. || Який відзначається більшою, ніж… …   Український тлумачний словник

  • покладати — а/ю, а/єш, недок., покла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) на кого – що. Доручати комусь, чомусь виконання певного завдання. || Зобов язувати когось що небудь робити, примушувати до чогось і т. ін. Покладати відповідальність. Покладати надії. 2)… …   Український тлумачний словник

  • прибувати — а/ю, а/єш, недок., прибу/ти, у/ду, у/деш, док. 1) Приходити, приїжджати і т. ін. куди небудь, до кого небудь. || З являтися до кого небудь з якоїсь нагоди (звичайно про гостей). || Приїжджати, надходити, з являтися до когось, куди небудь (на… …   Український тлумачний словник

  • радіосистема — и, ж. Комплекс радіоелектронного обладнання, призначений для виконання певного завдання. Антени радіосистеми …   Український тлумачний словник

  • роз'їжджатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся і розм. роз їзди/тися, и/ться, и/мося, и/теся, недок., роз ї/хатися, ї/деться, ї/демося, ї/детеся, док. 1) Полишати місце свого перебування, збору і т. ін., від їжджаючи куди небудь (про всіх чи багатьох). || Від їжджати …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»